Місцеві фінанси

Місцеві фінанси – система економічних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань.

Основним призначенням місцевих фінансів є забезпечення фінансовими ресурсами діяльності органів місцевого самоврядування, пов’язаної зі здійсненням ними своїх функцій і повноважень; найбільш повне задоволення потреб населення територіальних громад та якісне надання локальних суспільних послуг; формування стимулюючого механізму щодо раціонального використання наявних матеріальних і фінансових ресурсів, пошуку додаткових джерел доходів.

Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, в них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Вона побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Визначення поняття «місцевий бюджет» відповідно до чинного законодавства 

  • Бюджетний кодекс України: місцеві бюджети – бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. 
  • Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»: місцевий бюджет – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Місцевий бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються відповідно органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. 

Бюджети місцевого самоврядування – бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад). 

Доходи місцевих бюджетів – це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).

Доходи місцевих бюджетів складаються з податкових і неподаткових надходжень та трансфертів.  

Податкові надходження – це встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

Неподаткові надходження – платежі неподаткового характеру у вигляді доходів від власності та підприємницької діяльності, а також адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності та ін.

Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

  1. базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);
  2. субвенції;
  3. реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);
  4. додаткові дотації.

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на: власні доходи та закріплені законодавством на довгостроковій основі. 
Власні та закріплені доходи є основою самостійності місцевих бюджетів. Такий розподіл доходів місцевих бюджетів здійснюється відповідно до ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка визначає, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел, та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Видатки місцевих бюджетів – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним місцевим бюджетом на фінансування їх власних та делегованих органами виконавчої влади повноважень з метою ефективного соціально-економічного розвитку територій підвідомчих органам місцевого самоврядування.

Основними галузями, на які спрямовуються кошти місцевих бюджетів є: соціальний захист населення, освіта, охорона здоров’я, економічна діяльність, державне управління, житлово-комунальне господарство, охорона навколишнього природнього середовища, громадський порядок та безпека. 

Процес формування бюджету та узгодження його показників із макроекономічними тенденціями розвитку країни складається з декількох відносно самостійних стадій: 
1)складання проектів бюджетів; 
2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

В Україні бюджетний процес триває понад два роки: від починається взимку року, що передує бюджетному періоду, і закінчується навесні року, наступного за бюджетним.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Місцеві фінанси як цілісна система економічних відносин мають відіграти важливу роль у забезпечені конкурентоспроможності економіки, створенні основ ринкового господарювання, формуванні демократичної соціально-орієнтованої держави.

Сучасні процеси реформування у сфері місцевих фінансів спрямовані на їх подальшу розбудову і вдосконалення, що передбачає реалізацію наступних завдань:

  • чітке розмежування повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
  • збільшення власних фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування;
  • удосконалення фінансового забезпечення видаткових повноважень, які передаються державою на виконання місцевому самоврядуванню;
  • запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні;
  • збільшення спроможності органів місцевого самоврядування у сфері управління боргом. 
Зображення за замовчуванням
administrator
Статті: 442

Залишити відповідь