Рожнятівська БПЛ: працюємо для громад, а фінансуємо самотужки
В результаті медичної реформи в Україні більшість багатопрофільних лікарень (особливо колишні районні) перейшли у власність територіальних громад як комунальні некомерційні підприємства (КНП). Це означає, що сама лікарня отримує гроші за надані медичні послуги через договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). При цьому, фінансування від НСЗУ включає лише оплату медичних послуг, а не утримання будівель чи оплати комунальних послуг. Усі витрати на комунальні послуги (електроенергія, опалення, водопостачання тощо) та інші поточні витрати, не передбачені договором з НСЗУ, покриваються через місцевий бюджет власника КНП, тобто місцевої - Рожнятівської громади. Тому, щоб лікарня могла нормально працювати (освітлення, опалення, водопостачання тощо), ці витрати забезпечує через свій бюджет Рожнятівська територіальна громада. А враховуючи постійне зростання цін на комунальні послуги (чи їх складові) це не малі кошти.
Тільки за 2025рік витрати із бюджету громади на утримання приміщень Рожнятівської багатопрофільної лікарні склали 8,4 млн грн. При цьому, за цей період надходження ПДФО працівників закладу до селищного бюджету склало 6,58 млн грн.
Рожнятівська багатопрофільна лікарня фактично обслуговує пацієнтів із ряду сусідніх громад, і кошти НСЗУ йдуть на медичні послуги (лікування), але не на компенсацію комунальних витрат лікарні. Водночас, більша частина пацієнтів Рожнятівської БПЛ - мешканці сусідніх громад чи іногородні особи. Для прикладу, протягом 2025 року із 6847 пацієнтів, пролікованих у Рожнятівській БПЛ тільки близько 40% становили мешканці нашої громади (див. діаграму):
Враховуючи це, співфінансування комунальних витрат (електроенергія, опалення, вода тощо) Рожнятівської БПЛ сусідніми громадами ( через політичну волю керівників та депутатів цих громад) є не лише фінансово доцільною, а й морально відповідальною позицією. Адже, перекладання всіх витрат з утримання БПЛ виключно на одну Рожнятівську громаду є несправедливим. Співфінансування лікарні мало б стати проявом солідарності громад, поваги до власних мешканців і відповідальності за їх здоров’я та безпеку.
Громади, які не є власниками лікарні, можуть укладати меморандуми про співфінансування з громадою-власницею, у яких визначають, яку частину витрат покриває кожна (напр.: пропорційно кількості населення, яке звертається до лікарні, або іншими критеріями). Чинне законодавство не забороняє укладати меморандуми між громадами - навпаки, закликає до співпраці, оскільки окремі громади не завжди мають кошти самостійно покрити всі потреби медичного закладу. Такі приклади практики активно функціонують в Україні і співфінансування в цьому випадку є не жестом доброї волі, а прямим обов’язком перед власними мешканцями, які звертаються до Рожнятівської БПЛ по допомогу.
Лікарня сьогодні отримує фінансування не «на утримання», а за конкретні пакети медичних послуг. Для того щоб отримати пакет послуг необхідно забезпечити відповідність вимогам, а оплата здійснюється за пролікований випадок!
Структура лікарні сьогодні — це не політичне рішення, а результат договору з НСЗУ + обсяг реально наданих послуг. Вона формується не довільно, а залежить від: підписаних пакетів НСЗУ; статусу лікарні у спроможній мережі ( Рожнятівська БПЛ – загальна), а вже від статусу залежить перелік обов’язкових відділень, кількість ліжок, складність послуг; фінансової спроможності (якщо пакет не покриває витрати (низький обсяг випадків), відділення стає збитковим).
Сьогодні лікарня працює відповідно до статуту та укладених з НСЗУ договорів.
